Рожева Пані Ірма Вітовська – «Театр може бути не тільки дотаційною установою, але й соціальним інструментом»

У Харкові втретє відбувся показ благодійного арт-проекту «Оскар та Рожева Пані». Приміщення театру Шевченка було забите вщент. Це вияв уваги та поваги до проекту. Адже як. Вперше на захід йдуть, тому що прем’єра, вдруге – добігають ті, хто не встиг на прем’єру,  а от втретє прийти –  це вже виважене рішення. Йдуть, щоб підтримати благородну місію проекту та відчути той театральний катарсис, що відчувається після вдалого синкретизму гострої теми, гри акторів, режисерського та пластичного рішення постановки, музичного супроводу.

 

Виконавиця головної ролі та ініціатор проекту Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський та виконавець ролі Оскара Владислав Балюк перед показом поспілкувалися із журналістами, розповівши про роботу над проектом та його результати.

 

За період свого існування (жовтень 2015 - червень 2016) арт-проект зібрав та передав на паліативну допомогу важкохворим дітям по всій Україні близько 800 000 грн.

 

Ірма Вітовська наголосила на тому, що проект мав на меті передусім соціальну функцію – звернути увагу суспільства та чиновників на проблеми важкохворих дітей, «яких ніхто не помічає» та надання їм паліативної допомоги. Те, що проект здобув низку нагород та привернув увагу Заходу – дуже показовий момент. Актриса зазначила, що театр може (і повинен) проводити соціальну функцію та брати участь у перетворенні суспільства.

 

Малий Владислав розповідав про свою роботу над роллю, про те, як він намагався передати трагізм, волю до життя Оскара, його прийняття своєї смерті. «В театральній студії де я займаюся, звісно теж є серйозні ролі, але таких, як роль Оскара, там не було…Я багато працював, щоб зрозуміти цю роль та передати ії».

 

Над проектом працювали художники та музиканти зі всієї України. На сцені лунали пісні та музичний супровід від гурту ОЕ, використовувалася анімація, та відеопроекції. Як інакше можна забарвити лікарняні білі поверхні?

 

Мізансцени вистави чергувалися саме через рух великих білих конструкцій, що нагадували лікарняні двері в палати. Як в звичайній лікарні, вони постійно зсувалися, зачиняючись-відчиняючись, відраховуючи 12 останніх днів хлопчика. Коли залишається тільки 12 днів, кожний йде за 10 років,  і потрібно так багато встигнути, відчути, сказати. Випадкова людина в лікарні, легковажна Рожева Пані стала для Оскара провідником у світ життєвої буденності та відкрила для нього співрозмовника-Бога.

 

Поряд із музикою ОЕ, масовим популярним явищем, у виставі з’являлися фрагменти виступів Ірми Витовської у телешоу «Як дві краплі». Це виглядало напрочуд органічно через те, що мало на меті викликати сміх та усмішку невиліковно хворого хлопчика. Якщо всі інші розважальні передачі будуть мати таке високе призначення та використовуватись згідно цього – вони мають право на  гідне життя.

 

Всі отримані гроші у Харкові підуть на отримання обладнання для Харківського спеціалізованого будинку дітей з особливими потребами. У планах благодійного арт-проекту – вистави у Запоріжжі, Дніпрі  та в інших обласних центрах, де діти потребують допомоги. 

 

 

Авторка: Людмила Галичина

Фото: Ігор Лептуга (Медіа-проект Накипело)