«Вивчіть свої традиції, а потім позбудьтесь їх». Харківська школа архітектури офіційно відкрилася

9 вересня офіційно відкрилася Харківська школа архітектури. Над запуском Школи працюють архітектори Олег Дроздов, Богдан Волинський і Олександра Нарижна – вони представили її принципи, майбутніх викладачів і плани на навчальний рік 2017-18. Повноцінна підготовка бакалаврів та магістрів почнеться наступної осені, а поки зануритися в принципово новий навчальний процес можна в програмі Нульового року. Перші співбесіди з потенційними слухачами пройшли напередодні.

 

Це буде принципово нова архітектурна школа, котра відповідає сучасним світовим стандартам, – відзначив у вступній промові перед аудиторією архітектор Олег Дроздов. За його словами, такої важливої в інших країнах спадкоємності зі старою школою не вийде — надто багато накопичилося протиріч між існуючою системою освіти та сучасною професією архітектора.

 

«Це, на жаль, революційний, а не еволюційний шлях. Все в архітектурному середовищі кричить про необхідність створення нової інституції, яка б розірвала зв'язки з радянським минулим і почала формуватися на нових принципах, — пояснює ідеолог нової школи і уточнює. — Те, що ми робимо — це природна реакція. У нині існуючому в Україні професійному середовищі у архітектора майже немає можливості розвивати навички, вміння й ідеї, яких чекає від нього суспільство. Але вона буде у наших випускників».

 

Рвати зв'язки з радянським минулим допоможуть запрошені з Європи професори — найближчими роками вони складатимуть викладацьку основу школи. (Втім, далекоглядний план команди ХША – з роками поступово замістити запрошених викладачів – українськими, але вже нової генерації.)

 

Простий рецепт позбутися старих методів пропонує один із перших викладачів публічної програми Школи Юрон Шіпер – співзасновник бюро Orange architects і JSA, Нідерланди: «Створення нової архітектурної школи — хороший метод. Академічні архітектурні вузи зосереджені на стилях минулого. А нова школа може дати ідеї того, як по-новому використовувати архітектуру, бачити в будівлі не тільки конкретний стиль, але контекст її існування, її соціальні ресурси. Щоб створювати щось по-справжньому нове, щоб трапився прорив, недостатньо вивчати минуле, потрібно досліджувати сьогодення. Потрібно вивчати свою історію, традиції. А потім від них позбавлятися».

 

Його ідею розвиває Стейні Логоф, архітекторка й урбаністка (JSA), котра працює в муніципалітеті Роттердама — міста, котре в 2014 році було визнано кращим містом Європи за версією премії Urbanism Awards. За словами Стейні, в статусі «другого міста країни» у Роттердама й Харкова є багато спільного.

У Роттердамі місцевій мерії вдалося за 15 років зробити з «гидкого каченяти Голландії» привабливий, енергійний, зростаючий мегаполіс.

 

«Якщо ви хочете бачити ретроархітектуру, потрібно не імітувати її, а відновлювати старі будівлі, — ділиться секретами архітекторка. — Це приваблює не тільки туристів, але і високоосвічених жителів з високим рівнем доходу, ми відчули це на собі. Це серйозний приплив грошей, що має зацікавити і муніципалітет, і девелоперів. Я втретє в Харкові і я бачу, що у міста є потенціал, є майбутнє. Потрібна лише добра команда, в тому числі, архітекторів».

 

Отримати хорошу базу для подальшого навчання слухачам «Нульового року» допоможуть і українські викладачі: керівник проектного бюро Юрій Ринтовт, архітектори Данило Штангеєв, Ярослав Яковлєв, Богдан Волинський, Олександра Нарижна, арт-критик і філософ Борис Філоненко, художниця-концептуалістка Алевтина Кахідзе, кінокритик Лук'ян Галкін , соціолог культури Дмитро Заєць, фотограф Ігор Чекачков, дизайнери-ілюстратори, засновники студії «Графпром» Ілля Павлов та Марія Норазян.

 

Програма нульового року буде досить незвичною. Вона розбита на місяці, в кожному з яких зі студентами працюватимуть по двоє викладачів, умовні «теоретик» і «практик». Наприкінці місяця студенти створюватимуть на основі отриманих знань та умінь певний продукт, після чого починається робота з іншою парою викладачів. Борис Філоненко, наприклад, читатиме курс філософії в парі з викладачем-дизайнером, підсумком мінікурсу стане інтелектуальний комікс.

 

«У «філософському коміксі» немає нічого дивного. Філософія, думка взагалі може приймати будь-які форми. Наприклад, Славой Жижек випустив нещодавно збірку філософських анекдотів, — пояснює викладач. — Якою б не була форма, важливо, щоб студенти мали свою думку про те, що міститься в ній, вміли висловити свої думки не лише словами, а й образами — в інфографіці, в плакаті, в коміксі».

 

Незвичні методи, схоже, стали саме тим, чого чекають від архітектурної освіти абітурієнти та студенти. Так, студентки з Харківського національного університету будівництва та архітектури Поліна й Аліна хотіли б вступити до Харківської школи архітектури на магістерську програму:

 

«Мені подобається, що тут тільки ті предмети, які будуть потрібні в практиці, немає нічого зайвого. У школі все побудовано на європейському досвіді, а він набагато ближче до сучасності», — вважає Аліна.

 

«Наші вузи майже ніяк не пов'язані зі світом, — додає Поліна. — А тут є прямий зв'язок. Тому після отримання ступеня бакалавра я хотіла б навчатися тут».

 

У тому, що в Харкові знайдеться достатньо охочих вчитися в новій школі, впевнений продюсер освітньої програми Школи, архітектор Богдан Волинський. Він уже два роки готує нові покоління архітекторів у «Дитячій школі архітектури». Звісно, це не професійна освіта, а, скоріше, студія — такою вона і замислювалася. Однак, архітектурні проекти, які готують в кінці навчального року 8-14 річні діти, здивували і вчителя, й інших архітекторів, коли їх представили на десятому фестивалі архітектури Canactions:

 

«Ніхто не очікував, що вони будуть настільки добре виконані. Зрозуміло, це навчальні роботи, але мої колеги, практикуючі архітектори теж не могли повірити, що їх робили школярі. Для розвитку талановитих професіоналів необхідно лише створити хороші умови. Я певен, що ці діти зроблять багато чого для якісних змін у наших містах», – говорить Богдан.

 

Окрім бакалаврату й магістратури, котрі починаються наступного навчального року, та підготовчих курсів, які стартують у жовтні 2017, у Школі будуть і відкриті лекції іноземних та українських лекторів у межах публічної програми. «Ми хочемо промоутувати ідеї розумного розвитку міст не лише майбутнім архітекторам, а й власне мешканцям», – говорить Олег Дроздов. На формування середовища, працюватимуть і інші частини Школи: коворкінг, кав’ярня для зустрічей із однодумцями, а в найближчому майбутньому також відкрита бібліотека, видавництво та лабораторія.

Це все, говорять засновники, сприятиме створенню традиції, якої в українських містах ще немає: традиції формування ідеї міста разом із громадою та спільної роботи над її втіленням.